Болючі спогади… Софії з графського роду Замойських, дружини графа Тадеуша Грохольського (1866–1957) - це опис драматичних переживань з 1917–1919 років, стисло зв'язаних з історичними подіями, які в той час мали місце, між іншим з більшовицькою революцією і спробами утворення незалежної української держави. Це у їх справі дім авторки в Стрижавці біля Вінниці було сплюндровано і спалено, а члени сім'ї Грохольського були переслідувані, заарештовані і багато разів їм загрожували смертю. Протягом двох років вся сім'я жила в безперестанній напрузі, посеред безперервних оглядів і терору. Нарешті в 1919 році Грохольські назавжди кинули Україну, після двохсот років присутності на цих землях.

Авторка провела на Поділлі тридцять років. В 1886 році одружилася з графом Тадеушом Грохольським (1839–1913), громадським діячем і талановитим художником. Разом з чоловіком поселилася в Стрижавському палаці, прекрасно розташованому біля річки Південний Буг. Там на світ приходили її діти: Тадеуш (1887–1920), Ремігіуш (1888–1965), Софія (1889–1969), Михайло (1891–1924), Ганна (1892–1977), Генріх (1896–1939) і Ксаверій (1903–1947). Хаос революції 1917 року поклав край безпечному сімейному притулку. Дім став повністю знищений, а його жителі – розігнані. Всі ці переживання схилили Софію Грохольську до написання болючих спогадів, які в соту річницю описуваних випадків подав до друку її правнук – Генріх Грохольський.

Опис: 191 стор., 135 ілюстрацій, 24 x 16 см
Видавець: Генріх Грохольський, Вінниця 2018